На гладі озера
прозорій,
Що в лісі
сховано густім,
Танцюють
лебеді граційно
Зливаючись у
танці тім.
Клянуться в
вірності й коханні,
Блищать на
сонці золотім
І мріють про
краї далекі,
Про ніжний
вітерець, про дім.
Й про щастя
мріють, так далеко
Воно здається
їм, а втім
Воно захоплює
зненацька,
Дурманить
голову танком.
Але ж негадано
й тікає
Далеко в
темний ліс сірком.
І так до
темряви кружляли,
А потім далі
цілу ніч.
Та вранці їх
холодний вітер
Збудив з
півсну, така от річ.
Та раз за
разом, мить за миттю,
Хоча б в
одному із країв.
Танок цей
ніжний, рух кохання
Серця
закоханих скружив.
Немає коментарів:
Дописати коментар