МИ - НЕ РАБИ!

 Наталія Крісман

Холод. У душах крига.

 Весни згубились в дорозі.

 Люд від зими не оклигав,

 Хоч закипає розум.

 В серці живе зневіра,

 День не несе надії,

 Душі навколо сірі,

 Втомлені від бездії.

 Совість людська хвора,

 Все, що святе, продали.

 Те, що було потворне,

 Вищу ціну дістало.

 Те, що горіло в грудях,

 Нині лише тліє.

 Слово несе облуду

 І покривається цвіллю.

 Довго травили волю,

 Доки її не стало.

 Пишуть за нас ролі,

 Потім ведуть на поталу.

 Хто нам цю кривду робить?

 Док нам терпцю стане?

 Ми не в смугастих робах

 І не усі безталанні!

 Хай собі "світу сильні"

 Граються в чорні ради.

 Ми не раби - вільні

 Жити себе заради!

 Грози шматують небо,

 Наче для нас розплата...

 Час починати з себе

 Світ цей на краще міняти!

 13.04.2011р.