Ти не
відводила ночами
Перестороги
від гультяк.
Тобі набати не
звучали
Перед
прикметами звитяг.
Крізь
усесвітні заметілі
Брела, мов
покритка, в туман
У чорні дні, у
чорнім тілі,
У чорнім
плетиві оман.
О несповідана
княгине
Всіх
сподівань, скажи, чому
Твій гетьманат
і досі гине,
А ти поклони
б'єш йому?
Немає коментарів:
Дописати коментар