Війна –
страшне, потворне слово.
Почути лячно й у вісні…
Звучить набат - не випадково
Сумним відлунням повесні...
Лежить людей іще немало
У грудях Матінки – Землі,
І над солдатом й генералом
Сади й гаї шумлять в зелі.
Кому потрібні смерть і горе?
Незмінні прояви війни…
Світи, світи нам, ясна зоре!
Щоб шлях могли знайти сини,
До правди, миру і єднання
Для всіх живущих на Землі.
Хай Віра править і признання
Надії людям, що в імлі…
Єднаймось, браття! Поки сонце
Для нас ллє ласку із небес,
Бо єдність нам потрібна конче,
Щоб, як Ісус, наш дух воскрес…
Немає коментарів:
Дописати коментар