Дмитро
Борзаниця
Як в травні
вийдеш на зелені трави,
На гору,
оповиту ними скрізь.
Почувши
аромати ці ласкаві,
Душа зрадіє і
зрадіє світ.
Мелодії
пташині й конвалії тонкі,
Нагадують
дитинство, повернуть в давні дні.
І знов біжиш
маленький
По стежечці
вузькій.
Веселий,
безтурботний у ті дитячі дні.
А зараз ти
великий,
І радості
нема.
Дитинство ж
бо, як море,
Бурлить і не
стиха.
Немає коментарів:
Дописати коментар