Дмитро
Борзаниця
Ще вчора білий
сніг кружляв,
Підхоплений
бездумним вітром.
Морозну землю
устилав,
Ховаючи її від
світла.
Ще вчора грізний
спав ведмідь
У вкритому
сніжком барлозі.
Та й біляка
лис не впізнав
На біленькій
дорозі.
То було вчора,
а тепер
Зима відходить
люта.
Дає життя
новий росток,
Із рік знімає
пута.
Зі сну ведмідь
проснувся милий,
Міняє шубку
білячок,
З’являються
пташині співи -
Життя
вертається в гайок.
Усе вже дихає
весною,
Дзвінкий радіє
їй струмок.
І навіть
хочеться співати
Від щирих,
радісних думок.
Немає коментарів:
Дописати коментар