Один! - Проти семи
І Я русин, – я вой, - Іду на «ВИ»
Пронумеровані раби
Он «тридцять перший -
Воя явно поважа,
«П’ятий» очі опуска -
На мить сумління ожива -.
І в жилах кров тече одна,
Біда в батьків їхніх одна.
Тож слухай «перший»
Я кричу:
«Он за тобою капітан, -
Шолом матовий видає,-
Він брат отих, із 37-х, 40-вих,
Які в затилки - набої вправно
розряжали.
Ти хочеш бути як вони?»
Мовчиш…?
«Не плач рідня, - заплачу я-
Газ швидко очі виїда»
За що?, За що тобі й мені, брат, -
тая біда?
Здригнись, згадай про матір і
батьків…
І розступись…
Не тронем першії ряди
У нас більші є вороги…
Немає коментарів:
Дописати коментар