Зима

Дмитро Борзаниця

Зима.Асфальт.

Життя - Базальт.

І дика вічність... Все одно:

Червона кров, п'янке вино;

Гарячий сніг, солодка сіль.

Втомився я... Беру таксі.

Не звідси я... Не зараз я...

Ця дивна постать - не моя!

Хотів, мабуть... Та не зробив!

Нема бажань - Я їх УБИВ.

Я міг, я прагнув!.. Та дарма,

Тепер кінець... Мене нема!

Не віриш Ти. Та скрізь асфальт,

Холодний ранок і базальт...

Я зараз плачу... Знаєш тільки ти!

Тобі пишу ці мовчазні листи,

Бо я ОДИН... Один в своєму сумі,

І ти живеш в моїй самотній думі.

Я так не можу більше! Ти пробач.

Піду, мабуть. Та тільки ти не плач,

ЗАБИЙ!!! Так зараз роблять майже всі.

Втомився я... І знов беру таксі...

 9.12.2006 http://www.borzoj.org.ua/