Забуття

При забутих воротах до раю

Ангел - сторож з вогненим мечем,

Він блукальців згорьованих зграю

Відштовхне в попелище плечем.

Душам вибратись з прірви несила,

І у темряву променям зась,

Та знайде світло в тернах і брилах,

Хто відкриє нову іпостась.

Не усі оберуть собі долю,

Лише віра омиє дощем,

Та надія засіє те поле,

І накриє спасенним плащем.

Автор: © Маріанна