Це постать, що
легендами овіяна,
Його життя – це до свободи
крок.
Це думка про Україну
замріяна,
Бо він для неї справжній був пророк.
В Галичині на світ
він народився,
Священник- батько,
мати також з них.
Розумний дуже був, бо
добре вчився,
Та завжди був відкрит
до знань нових.
Він з малих літ був в
визвольному русі,
В товаристві
"Просвіта" працював.
З промовами він їздив
по окрузі,
Свята та поміч
організував.
Нарешті на посаду був
призначенний
Як провідник ОУН та
комендант,
Отут свій розум
проявив небачений,
Як воїн справжній
свій розкрив талант.
Боровся він із
Польшою, з оккупацією,
Бо на меті створить
державу мав,
Тож коли день настав
з'єднати націю,
Це час був, на який
він так чекав.
На жаль ув'язнен
польскою був владою
За опір, що в ОУН він
керував.
Погрожували йому
судді стратою,
Ув'язнення довічня
отримав.
Як тільки влада
врешті решт змінилася,
Революційний провід
він створив,
Та поки німці з діями
барилися,
У Львові ЗУНР він
проголосив.
Це німцям тоді дуже
не сподобалось,
В концтабори
відправили його,
Тож боротьба УПА без
нього робилась,
Та він наснагу дав їй
для цього.
Наприкінці війни він
вийшов з табору,
Та в Батьківщину
в'їзду вже не мав.
Хоча його лишили
цього вибору,
Зв'язок з ОУН бійцями
він тримав.
Та все що в змозі був
робить, продовжував:
Писав книжки про визвольний
похід
І дії воїнів УПА
узгоджував,
Та зберігав важливий
цей досвід.
Він прагнув, щоб ідеї
незалежності
В думках народу стали
панувати,
Щоб український дух в
своїй безмежності
Дав людям Україну
збудувати.
Він в Мюнхені
застрілен підлим вбивцею,
Підкуплений з
більшовиків був кат,
Коли додому йшов
своєю вулицею
Та згадував чудовий
край Карпат.
Тому Герой державного
він значення
І сила його думки –
боротьба!
В свободі України це
призначення,
Щоб був у нас народ,
а не юрба!
Бандера – батько
української нації,
Він кожен день лише
про неї дбав,
Об'єднував та проти
був руйнації,
Бо Україні серцем
присягав!
Слава Україні!
Роман Нічік
Немає коментарів:
Дописати коментар