Де ж ти, промене ласкавий?

Наче світ брову нахмурив,

Розпустив злі чари -

Листу вкрило аж по мури,

Небо землю сварить,

Хмари перекотиполем

Заступили сонце,

Сум у серці гострим болем,

Як дивлюсь в віконце.

Почорніли буйні дуби,

Чола похилили,

Скоро вдягнуть білі шуби

На могутні крила,

Погуляють на весіллі

Завірюхи з вітром,

Ну а зараз – тихо квилять,

Хто ж їх сльози витре?...

Небеса поволі тануть

З громів й блискавиці.

Де ж ти, промене ласкавий?

Обігрій землицю,

Звесели поета душу,

Оповиту сумом,

Щоб у рими невмирущі

Одягнув він думи!

РоманЛесюк