Не
зачіпай журливого всевладдя,
Що
визріло в обіймах мокроти,
Коли
крокує серце від безладдя
У
яблучні розливи доброти.
Пожухли в полі полинові хвилі,
Колише
вітер безнадій журбу.
Минуло
літо, досягнувши цілі,
Зачала ж
нині осінь ворожбу.
Загас вогонь серпневого буяння,
Розтанули
надії, душ надлом.
Тужлива
пісня журавлів остання
Усе
приспить й розтане за селом.
І тільки вечір cпеленає думи,
Жури розкрилля
тихо обгорну...
Не
зачіпай її пожовклі струни, -
Я пісню
літа в сни нам заверну.
Немає коментарів:
Дописати коментар