Заспівай
но, мій синочку,
Лиш тобі
відому пісню,
Та
підемо до садочку,
Бо цій
пісні в хаті тісно.
Хоче
волі в дикім полі,
Вітру
буйного і грому.
Хоч у
полі терня коле,
Та душа
- не знає втоми.
Слів
нема у тої пісні -
Лиш
вібрації сердечні,
Що
пронизують наскрізно,
Заповняють
порожнечі.
У тій
пісні – шепіт моря,
Мерехтіння
зір космічних,
З нами
янгол в ній говорить
Про усе,
що зветься Вічність.
Заспівай
но, любий сину,
Пісню
серця сокровенну,
Хай вона
до неба лине
І
вертається доземно,
Щоб
осяяти всю душу
Світлом
дивним і пречистим,
Щоб душа
світилась дужче
І сягла
найвищих істин!
Немає коментарів:
Дописати коментар