Осінь в Карпатах

У цих лісах, як в Бога на долоні:

Пливе осіння тепла ворожба,

Терпкий димок соснових благовоній

Цілує мокру шапочку гриба.

В пожежі крон розплавилися роси,

Дрібний кришталь роздмухують вітри,

Листків кленових вигорілі стоси

Встелили плечі темної гори.

Верхи́ модрин куйовдять білу вовну

Хмарин-овечок в сонній череді,

Хтось перекинув з медом діжу повну -

На вітах гуснуть промені руді.

Церковний дзвін, пронизуючи тишу,

Крилом торкає матову блакить.

П'янке повітря подихом колишу

І день мені молитвою дзвенить!

І осінь тут погожа і прозора,

Мов хто розплавив сонячний бурштин.

Немов ковчег, загублений у горах,

У затінку сховався ветхий млин.

НаталяДанилюк