вівторок, 5 листопада 2013 р.

Присвячується голодомору 32-33 років


 Боротися.
 Боротися за кожную хвилину
 Життя свого, що Бог подарував
 Боротися
 Не день і не годину
 Роки боротися - так ВОЖДЬ сказав


 За крихточку зерна, за крапельку води
 Велів боротися дорослим і малим
 Боролися
 Боролись, як могли
 Щоб нація не вмерла,
 Щоб знали вороги
 Всю силу українців,
 Всю їх духовну міць
 І все те волелюбство,
 що попри жах століть
 лишилося в серцях -
 його не знищить їм
 і весь той бридкий страх
 є вкраїнцям чужий.
 Але ж маленькі діти
 Малесенькі, невинні
 Не можуть зрозуміти
 Чом помирать повинні
 Чом плаче їхня мама
 Й де ділась їжа вся
 Чому у таточка гнояться рани
 Й за віщо дядьки вбили дідуся.
 Їх крики, плач нам чутно і донині
 Ми відчуваємо їх страх і біль
 Вони померли не на славу Україні.
 Ти їх страждання вітерцю, розвій!

Дата: 02.12.2012 15:19 Автор: Кроуш
 

Немає коментарів:

Дописати коментар