Полинь травою
на душі гірчить
печаль,
Безжальним
катом мучить моє
серце жаль, -
Скорбить
нутро... Палає пам`яті
свіча.
Перед
очима сльози болю
в їх очах
І
крики чуються благальні
з їхніх вуст...
І
той великий зі
свічок на площі
хрест
Розповідає
ту історію сумну...
Їм
не прокинутись уже
зі свого сну:
Без
крихти хліба зупинився
їхній час.
Палає
пам`яті свіча. Вогонь
- не згас.
Бойчук
Роман
Немає коментарів:
Дописати коментар