ПРОМІНЬ ЛЕЗА.

Коли голодного штовхають до сніданку,

Сховавши у капкан окрайок сиру,

Є гідна відповідь на вражу забаганку,

Знайти для ворога загострену сокиру.

Коли одуреного пхають до польоту,

Підрізавши як у індика крила,

Встелити ворогом дорогу ешафоту

В нагоді стануть до сокири вила.

Коли закованого манять на свободу,

На ланцюгу тримаючи як пса,

Скосити ворога лиш буде в насолоду,

Якщо по ворогу гулятиме коса.

Коли приреченого жертву-бідолаху

Попи сповідують у передсмертний час,

Лиш той у змозі розрубати плаху,

У кого промінь леза у руках не згас.

01.11.2013.  Василь Ковтун