Я вже і дихати не можу…

 Я вже і дихати не можу,

 Душа рве тіло на шматки,

 Волає хрипом силу Божу,

 Отруту диму п’є ковтки.

 Кипить гаряче серце в гніві,

 Сп’яніла кров по жилах б’є,

 Сумні слова в сумному співі,

 І морок смутку додає.

 Вдавання боротьби зі звіром -

 Безвольний і даремний труд,

 Всі буйних знищено Сибіром,

 В овечій зграї – дух іуд.

 В такому дійстві - тільки тліти,

 Без іскри – не горить вогонь,

 Коли самим себе жаліти,

 То все-одно, що смерть до скронь.

 Щоб запалали ввись штандарти,

 Потрібен поклик, а не схлип,

 Щоб розгорілись справжні ватри,

 Потрібен справжній смолоскип.

 08.11.2013р.  Василь Ковтун