 Чиновник діда став питать в
селі:
- Ну, як життя? На краще чи
таке ж?
Чи легше стало жити на землі?
А дід киває лиш: - Усе
більш-менш.
- Ви гляньте цифри! Є
прогрес, еге ж!
Дохід росте. Щось ліпше
врешті-решт.
Вже менше хабарів, злодійства
теж.
А дід своєї «гне»: - Та так.
Більш-менш.
Питає діда той про те, про се.
Старий киває лиш: - Так,так.
Авжеж.
Чиновник враз замовк: - Чого
ви все ж
На всі питання кажете
«більш-менш»?
А дід всміхнувся хитро: - Так
і є.
На всі питання я не відповім.
Бо мудрі кажуть – кожному
своє!
Яке життя, - такий гіркий і
світ.
Сказав: більш-менш. Бо думаю
собі,
Куди йдемо? Куди то вітер дме?
Чогось то ціни стали трохи
більш,
Платня така ж. А пенсії все
менш?
Все ніби добре. Вам таки
видніш.
Направду, все ж як було, те
саме:
В чиїхсь кишенях грошей стало
більш.
А в інших, прошу пана, значно
менш.
Воно не дуже зараз, певно, й
гірш.
Газети пишуть: криза он без
меж.
Тому то стали люди пити
більш.
А їсти, звісно, стали значно
менш.
Злодійства менше кажете, та
де ж?
То вам приснилось щось таке
скоріш.
Бо ловлять, певно, нині
трохи менш.
Крадуть, це точно знаю,
значно більш.
Тому й більш-менш. Бо люд -
ні бе ні ме.
Беруть, деруть і рвуть усе
собі…
А хабарів тепер ніяк не менш,
-
Лиш тільки суми стали значно
більш!
|
Немає коментарів:
Дописати коментар