ПОВНИЙ НУЛЬ (гумореска)

В підвал покликав сина Гриць. Чогось там світло не горить: - Тримай ліхтар, дивись і вчись. Згодиться, може, це колись. – Малому каже він Петру. – А я погляну, де тут струм. У кого ж вдався, не збагну. Учитель каже: «повний нуль». А знав би фізику якраз, - Знайшов би «нуль» і «фазу» враз. Крутив щось довго й мацав Гриць. Вмикав і клацав, нерви гриз. Пітнів, вертів. Хоч плач, хоч скач. - То, певно, синку, вимикач! І навіть струмом трохи б’є. То, значить, «нуль» і «фаза» є! Малий мовчав, та душить сміх: - Ну, хто з нас «нуль», судіть самі. Не буде світла. Все дарма. – Там, татку, лампи, бач, нема.

Віктор Насипаний