Вставай, народе, піднімайся…

Вставай,  народе,  піднімайся,
Не  спи,  ти  врешті  решт  не  спи,
За  чужі  спини  не  ховайся  –
Тобі  ж  і  небо  не  простить.

Вставай  на  захист  прав  і  волі,
Бо  жебраком  доволі  жити,
На  рани  стільки  сиплять  солі,
Ганьба!  І  далі  так  терпіти.


Навчись,  наївний,  відрізняти
Важке  насіння  від  полови,
І  більше  вже  не  попадайся
У  їхні  сіті,  сіті  –  лови.

Не  ковбаса  нас  всіх  єднає  –
Земля  і  звичаї  одвічні,
Наша  прадавня  диво-мова
І  люди  добрі,  щирі,  зичні.

Рефлекс  ковбасний  з  серця  викинь
І  стань  високим  ти,  мов  небо,
Щоб  гідну  долю  в  світі  мати,
То  заслужити  її  треба.

08. 07. 2012р. Надія  Таршин