А
у садочку зріє вишня,
Сердитий
джміль в дупло гуде,
Морозу
вісточка колишня
У
пустоцвіті. Де-не-де.
Засіяло рясненько плодом,
Аж гне додолу небосхил,
Ось ще наллється трохи згодом,
Утримати б достало сил.
Нагріються на сонці зерна,
Нап’ються у дощах води,
І пустоцвіт уже не верне
Зажури втомлені сліди.
Впадуть труди у добрі руки
Достиглим подихом тепла,
Лиш буде чути вперті звуки
Старця сердитого з дупла.
Натішиться добром господар,
Немов з вечері немовля,
І вділить радісно з нагоди
Жадану долю й для джмеля.
Василь Ковтун 14.05.2014р.
Немає коментарів:
Дописати коментар