Мої «одно-турові» побратими…

Мої «одно-турові» побратими,
Мій «одно-туровий» одурений люд,
Чи вже ви доперли, що словами пустими
Не вимести з хати уїдливий бруд.

Не витягнуть з гною пусті компліменти,
Не вирвуть бравади в серцях бур’яну,
Брехливі й солодкі в один тур аргументи
Не зрушать до волі стіну кам’яну.

Молитись на ідолів - справа даремна,
У них від поклонів лиш роги ростуть,
Та й чиста присвята для них незбагненна,
Бо їм одно-туровим не вловити в ній суть.

Вдивляймося в справи, мої побратими,
Не биймо поклони, довірливий люд,
Коли земних ідолів вважають святими,
То й ми в ролях ангелів – зграя паскуд.

Не варто молитись на вчорашні надії,
Хоч втратити віру – то гірше тортур,
А слід нагадати, щоб знали месії,
Що є в них і вихід. І теж в один тур!

02.09.2014р. Василь Ковтун