ЗАДИМЛЕНІ РИМИ З ПІД-КУЛЬ (1)

(Вірш 1. З журавлиними ключами...)

Чом з тобою ми розстались?
Я, Кохана, не збагну.
Ще холодний сніг не станув,
Як пішов я на війну -

З журавлиними ключами,
Поміж "Гради", "Буки" й "Смерч",
Березневими ночами
Оминаю панну-Смерть.

Нам шляхи - то гостре лезо,
Крока схибив - оступивсь,
Свищуть кулі між берези,
Та не соком ворог впивсь -
Крові прагне демон спрагло,
Витиска всю дику лють.
За плечима, Люба, янгол,
Помолись лиш, не забудь!
Запали йорданські свічі,
Був я різним... відпусти...
Коли сьома вже відсвітить -
Всі згорять мої хрести...
Не проймайся гірко пла'чем,
Сльози тут мені - не лік,
Ворон чорний небом кряче,
Як веде зозуля лік...

Чом же, Любко, ми не в парі?
Я в окопі - корм для мух,
"Градом" нелюд нічку шкварив,
Стану вам шлагбаум від мук.
Не пройдуть шакали ниці -
Хай ся сказять на крови'!
Ти лиш, Рідна, там молися
І люби мене... й живи!

(Роман Лесюк, пішов добровольцем... за нас з сином, за Україну...)