Колорадські жуки

Найважчий рік поміж роками –

Борні, утрат,  прощань гірких…

Герць з колорадськими жуками –

В стрічках Георгія жуки.

Як сарани – жуків тих всюди:

Наслав зажерливий сусід.

Їх колорадськими звуть люди.

Хоч звати їх кремлівські слід.

Бо там – в Кремлі, в Москві, в Росії –

Засів найбільший із жуків,

Що їх плодить і шле на Київ,

Нутром ненавидячи Львів. 

Йому бандерівці і хунта

Скрізь увижаються – чекіст!

Народ підбурюють до бунту

В стрічках Георгія жуки:

Несуть війну – герць братовбивчий,

Щоб роз’єднати, розсварить

Нас між собою. І навічно

Свої підняти прапори. 

Є, що приховувать, іуди:

Червоні в тих жуків стрічки.

Вони втручатись в герць не будуть,

Хоч колорадські теж жуки. 

Хіба що вивезуть до моргу

Уже без дихання тіла…

Зважай: червона чи Георгій

На стрічці в кого – знаки зла.

Вони скрізь сіють ворожнечу,

Летять до нас віддалеки

Найбільш у світі небезпечні

Кремлівські – путінські жуки. 

Відтак – одна жукам тим шана:

До одного всіх – на приціл.

Здолати їх – мета жадана

Нащадків січових стрільців!

Тобі народ довірив зброю,

Не схиб, натиснувши курок.

Ти борониш свій край, герою,

І славен твій звитяжний крок. 

Іван Левченко, з книги "За журавлями",

Жовква, 2014 року; першодрук 4 травня 2014 року