Білявий Дмитрик з тихих Броварів…

Білявий Дмитрик з тихих Броварів 
Прийшов з війни поранений, без пальців,
Бо танк його - немов сірник згорів!
Він тиждень пішки йшов з Дебальцеве.

 
А побратим Михайло з Закарпаття
Лежить в шпиталі без руки і ніг. 
Він навпаки - так мріяв про багаття,
Коли його засипав в полі сніг.
А десь у Відні молодь марить вальсами,
Яке їм діло – хто такі «укропи»? 
І де та Україна, те Дебальцеве? 
Це ж так далеко від Європи! 
Лунає у повітрі Ференц Лист,
У сні приходять ритми сальси… 
Лежить без ніг Михайлик - танцюрист, 
А Дмитрик–піаніст - без пальців. 
В Європі - мир, весна, вогні!
Які там будапешти, меморандум? 
А наші хлопці - на війні 
Собою закривають світ від банди! 

Тетяна Малахова