Луг

Не мала я ніколи ляльки.
Тоді ми грались у війну,
Рили окопи і землянки
Серед гіркого полину.

У кучерявім верболозі -
Були радисти, і санбат,
А поряд коні, гуси, кози
І пастушок був наш комбат.

Зелений луг грів ноженята,
Що не взувались до зими,
І ситно їли ми у свято,
І все одно були щасливі ми.

Луг одягався в пишні шати,
Поїв нас трунком диких трав,
Отави, роси-діаманти,
Узимку луг відпочивав.

Не сумувала я без ляльки,
Бо їх ні в кого не було…
Було нам добре у землянці,
І нашим луг був і село...

1999 -2013рр. Надія Таршин