Цю вулицю Вдовиною зовуть…

Цю вулицю Вдовиною зовуть.
Тут вечорами тихо, як у вусі.
Лиш матіоли перетлілий дим,
І на червоній ніжці чорний бусол…

Перестигають сливи — і в траву, —
Нема кому й для кого їх збирати.
Навколо рамок — дзвони рушників,
За дзеркалом — пучок сухої м’яти.

…Рубає дрова і сапа город,
І воду носить, доки стане сили.
Широкий двір калачиком заріс.,
Немов дитячі ніжки походили…

Валентина Кузьменко