Проти правил

 Я не питаю, чи буде мир в усьому світі,

 Не присягаюсь, що я пробачу все й усім.

 Слова надії не закарбуються в граніті,

 Чудес у світі (я в цьому певна) більш, ніж сім.

 Можливо, треба змінити імідж і адресу,

 Та я не зможу зневажить все, чим я живу.

 Як відхреститись мені від радості й від стресу,

 Якщо кохання торкнулось ніжно спраглих вуст?

 Нема кордонів, умовні позначки розмиті,

 Усе спочатку, нас тільки двоє на землі.

 З’єднав два серця щасливий щем п’янкої миті.

 Осінні квіти зігрілись в мене на столі.

14.11.2008 Наталя Федько