Восьме диво

Тільки ранок пробився в світи,

А тривогою серце сповите:

Що там діється в нас і у світі?

І якою прокинулась ти?

А ти знаєш, нахмарилось так,

Що дощем все закінчиться з часом.

Вибач: море нехай іншим разом.

Нору Робертс1/ свою дочитай.

В мене вже не такий зубний біль:

Ну принаймні щось можу писати.

Ще між люди не вийдеш із хати,

Бо щока, мов ужалив був джміль…

Перемкну я на інше думки – 

Розтривожусь ще більш Інтернетом:

Знову судять бандити поетів,

Бо дошкульні ті пишуть рядки.

Ти диви – вже читають чи як?

Ні, нашіптують вірні сексоти.

А вже далі усе, як по нотах:

Владні пси над душею стоять.

Наче круки, кружляють менти.

І  рядочки кружляють по світу.

Їх ніяким судом не спинити.

І в ніяку тюрму не впекти.

Не накинеш аркан на слова,

Як вони, наче жало й правдиві. 

Є сім див. Інтернет – восьме диво:

Суд землян. І це знає братва.

Вирок той – без касацій. Навік.

Хай коли, але правда  проб’ється.

Можна влучить поетові в серце,

А рядки незнищенні – живі. 

Пробивайся, мій ранку, в світи

І тривож мене, слово зусюди.

Я своє випускаю між люди,

Бо я теж із незгодних отих. 

  ________________________________

1/  Сучасна американська письменниця, авторка роману "Правдива брехня". 

Москва, 2012 року – примітка автора.

Іван Левченко, з книги "Заберу тебе в сон",

Севастополь, 2012 року; першодрук 6 травня 2012 року