Спалах

 Я знаю, як плачуть птахи –

 Вiд смутку. Вiд ран. Вiд любовi.

 Святкують мої вороги,

 А друзi – до змiн не готовi.

 Всiм хочеться мужнiх повчать,

 Всiм хочеться чесних жалiти.

 А правда – на лезi меча.

 Надiї – мої сателiти.

 Минуле – похмуре, як тiнь.

 Майбутнє – тривожне, як спалах.

 Я вмiю лiтать без падiнь.

 Я долю свою не проспала.

 Чому я так вiрю тобi?

 Позаду – шторми й землетруси.

 Я знов сповiдаюсь вербi,

 Забувши миттєвi спокуси.

 Я бачу, як тануть зiрки.

 Я вiрю, любов – не минає.

 До тебе ведуть всi стежки –

 Я знаю.

 30.06.2010 Наталя Федько