Незаконно
ув’язнена в Росії українська льотчиця Надія Савченко
сьогодні зустріла за ґратами свій 34-й день
народження
Весна
так рвалася з полону,
Але
неволили її
У
масках п’ятої колони
Росії
вірні холуї.
Ладнають
зайди зашморг літу,
Узявши
травень на приціл.
Уже їх
бито-перебито!
І
наших втрачено бійців!
Такий
гіркий нам знову травень –
Із
болю втрат і блискавиць.
Дощі
змивають слід кривавий
Під
панахидний спів синиць.
У
солов’їному бельканто
Лиш
невимовний серця сум.
А на
кордоні окупанти
Збивають
траками росу...
Гарцюють
танки на кордоні:
Наказ
чекають бойовий.
Весна
так рвалася з полону –
Та де
там вирватися їй!
Збав,
Боже, ті ворожі ґрати
І поза
спинами торги.
І день
народження стрічати
Там –
під прицілом ворогів.
Весна
так рвалася з полону
І не
вдалось звільнить її...
Чи не
тому цей невимовний
Сердечний
сум – у солов’їв?
Іван Левченко, першодрук, 11 травня 2015 року
Немає коментарів:
Дописати коментар