У
натовп кину слiв несхибнi стрiли
I сонцю посмiхнусь, немов дiвча.
Так, я щаслива, що тебе зустрiла.
Так, ми зухвалi. Нам скорився час.
У
когось на столi – фiгурка Будди,
Хтось вiрить у фен-шуй та зодiак,
А ми з тобою острiв щастя будем
Уперто захищать вiд вовкулак.
Похмурi
днi шикуються в шеренги,
Тривожнi вiршi прагнуть далини.
Моя надiя – кольору моренго,
Моє кохання – кольору весни.
У
джунглях болю виють втрат гiєни,
Але садам призначено цвiсти.
Я вдячна серцю, що воно – вогненне,
I вдячна долi, що зi мною – ти.
27.04.2010 Наталя Федько
Немає коментарів:
Дописати коментар