Дитинство, юність – спогади мої…

Дитинство, юність – спогади мої,
Немов лелеки ввирій відлетіли.
А літо вже, на жаль, пройшло
І осінь золотиста вже ступає сміло.

Пригадую, як ще малою я,
Гуляла полем, квіти у вінок сплітала,
А соловейко у зеленому гаю
Наспівував мелодію веселу.

Гортаючи сторінки із свого життя,
Читаю книгу знову й знову.
І сльози котяться немов ріка,
В яку не можна вже пірнути знову.

Я знаю: «Двічі в одну річку не ввійдеш»,
Так і життя не можна повернути.
Та книгу ще не встигла прочитати всю,
Бо є багато не дописаних сторінок в неї.

8.08.2015 рік Олеся Франко