Поверніть мені мій Майдан,
Його шини, його барикади,
Той нестримний людський ураган,
Що стихав під нічні зорепади.
Поверніть мені миті життя,
Коли в душах гнітюча тривога
Гнала грішних у вир каяття
І просила надії у Бога.
Коли в душах гнітюча тривога
Гнала грішних у вир каяття
І просила надії у Бога.
Поверніть мені краплі із ран,
Що стікали з людської недолі
І зливались в один океан,
Розмиваючи грати неволі.
Що стікали з людської недолі
І зливались в один океан,
Розмиваючи грати неволі.
Поверніть мені святість ночей,
У вогні заморожені пальці,
Де всміхались мільйони очей,
Між життям і між смертю на шальці.
У вогні заморожені пальці,
Де всміхались мільйони очей,
Між життям і між смертю на шальці.
Поверніть мені тих хлопчаків,
Хто відкривши серцеві забрали,
Відлітали у повінь віків,
Не зганьбивши чеснот ідеали.
Хто відкривши серцеві забрали,
Відлітали у повінь віків,
Не зганьбивши чеснот ідеали.
Поверніть мені віру в добро,
У наповнені відчаєм груди,
Де вкарбоване в гени тавро
Новоявлені зраджують юди.
У наповнені відчаєм груди,
Де вкарбоване в гени тавро
Новоявлені зраджують юди.
Поверніть мені, друзі, Майдан,
В моє серце, у душу, у шкіру,
Від братів, що вертають в туман,
Поверніть мені втрачену віру.
В моє серце, у душу, у шкіру,
Від братів, що вертають в туман,
Поверніть мені втрачену віру.
Поверніть мені все, поверніть,
Тільки вік мій залиште на згадку,
І нудьгу мою тим проженіть,
Щоби все розпочати спочатку.
Тільки вік мій залиште на згадку,
І нудьгу мою тим проженіть,
Щоби все розпочати спочатку.
19.11.2015р. Василь Ковтун
Немає коментарів:
Дописати коментар