Товче́ться бабуся всю ніч біля печі...

Товче́ться бабуся всю ніч біля печі,
Горщики биті, лахміття старе,
Рвана хустина окутала плечі,
Оперлась на припік – старість бере.

Можливо й померла б у мудрості віку –
Давно бур’яном заростають сади,
Вже й півник не кличе своє ку-ку-рі-ку,
Нема кому в хату принести води.

Саменька в обійсті, одна, як билина,
Лиш рідко повз браму проїде авто,
Колись тут гуляли, як сватала сина…
Нема його нині – десь згинув в АТО.

Прислали на Пасху листа командири,
Сусідка читала – там все, як в кіно,
Якісь позивні, на кружечках пунктири,
Та мертвим не бачили. То ж то й воно...

Немає голубонька права на смерти,
Хоч серце ледь б’ється - та ще не пора,
А губи віконцю нашіптують вперто –
Він зараз у хвіртку зайде до двора́

Бідним сніданком всміхається винно,
Пе́чений хлібчик у горщик кладе,
Чекає синочка, чекає невпинно,
Скрипнули двері… Він зараз ввійде!

21.10.2016р. Василь Ковтун