Еміль Дубров: Настане день, коли закІнчиться війна...

Настане день, коли закІнчиться війна, 
Коли замовкнуть стомлені гармати 
І на коліна упаде - ВОНА,
Красива Жінка, Воїн, ДОчка, Мати!..

Незламна й сильна, чиста мов роса,
Ти не вклонялася ні кулям ні осколкам,
Хіба що, от ...посИвіла коса,
Та, ще з'явились зморшки біля ока...

І вперше, не ховаючи очей,
Сльозою, душу вмиє зачерствілу,
Коли рука дитяча на плече 
Так обережно ляже і несміло.

І стогін, мов обірвана струна 
Зірветься з вуст, нестриманий, гарячих
-Хай буде прОклята навіки, ця війна,
А хто її затіяв - ті тим паче!

-Моє маленьке сонечко, пробач!
Тебе ніколи більше не покину!...
*********************************
Нестерпно душу рве дитячий плач...
І чуть його, на всеньку Україну...

20.10.2016 р. Еміль Дубров