Синочку

І уявити тоді не могла, що так життя повернеться і син стане воїном...

Ти журавликом витягнув шийку,
Заглядаєш довірливо в очі-
Мій синочку, і люба кровинко,
Тиха радість, безсоннії ночі.

Захищатиму я, скільки зможу,
Моє сонечко Ясне, травинко – 
Я зростити хотіла би сокола,
Рідна, мила моя половинко.

Щоб розкинулись широко крила,
І надіями линув у небо,
Та не зрадили совість і сила,
А для щастя, що, милий, ще треба.

2001р. Надія Таршин