Іван Левченко: Спливає лютий…

Вже підтає вчорашній сніг,
Немов печалі учорашні…
І веселіший спів у пташки:
Аж підспівать кортить мені.

Вмокнув перо лиш у блакить,
Проміння скрапує на аркуш.
І дозрівають вже до жартів
Печальні вчора ще рядки.

Хоча б про сонце в вишині,
Що в льолю вбралося блакитну,
З небес підморгує привітно
Пташкам співочим і мені.

Благословенний сонця час,
Весни – оновлення, цвітіння.
Сіріє сніг. Ані хмарини.
За крок – весна! Яка печаль?!

А вчора ще не помічав,
Тому такий щасливий нині.
Йди, весно, з миром в Україну!
Спливає лютий, як свіча…

Іван Левченко, першодрук, 18 лютого 2017 року