Іван Левченко: Зі словом Шевченка

Світлій пам’яті першого з Небесної Сотні –
Героя України Сергія Нігояна

Рожеве сонце із туману, 
Опісля ночі – із пітьми,
Мов лик Сергія Нігояна
Із вікопомної зими.

Юнак-вірменин бородатий.
І сонця іскорки в очах,
Що зігрівали так Хрещатик,
Як владі спротив розпочавсь.

Мов з Коліївщини повстанець,
Що проти гноблення повстав,
Таким у пам’яті й зостався:
З Шевченка словом на вустах.

Минуть часи, але навічно
Слова поета будуть з ним – 
З отим "Борітеся!" закличним,
З отим "Поборете!" ясним.

Ту зиму з пам’яті не стерти,
Як з серця – спрагу прав-свобод:
Тоді герої йшли в безсмертя,
І став з населення народ.

І як народ збагнув – незламний:
Хай ворог лютий чи зима.
… Мов лик Сергія Нігояна,
Рожеве сонце – крізь туман.

Безсмертна Україно-нене,
Бо є народ, Майдан, мета,
Що український той вірменин
Тримав, як сонце, на вустах.

Іван Левченко, першодрук, 21 лютого 2017 року