РОМАН

Василь Ковтун

Пролог, сюжет, єднання рисок,

Новий написано роман,

В сюжеті твору – прізвищ список,

За кадром - автор графоман.

Ліворуч номер, далі сутність,

Неначе в масло йде гвіздок ,                   

Новий боєць свою присутність

Вбиває прізвищем в рядок.

Киплять в папері еволюцій

Нові Геракли нових Трой,

За кожним словом - вир емоцій,

За кожним номером – герой.

Абзац, примітки, смуги ліній,

Хтось вже налив вина в бокал,

Виводить хміль укус зміїний

Отрути дружньої оскал.

Тут не зівай, тут будь готовий,

Тут доля в скляночці чорнил,

Тут зміст моменту паперовий

За мить відпише в жар горнил.

Тут не по праву першим в пекло,

Тут все вирішує творець,

Бій за сторінку йде запекло,

Тут кожне прізвище - борець.

Чим вище ряд, то більше права,

Везучим - номер прохідний,

Реальна творчість - груба справа,

Роман малюється брудний.

Лягають криво дивні фрази,

Табличка, номер, кома, ряд,

Не йдуть із сумнівом накази

Писаки славного обряд.

Читання твору – справжня мука,

Поміж рядків сліди питань,

Чи це роман – чи це сполука

Набору слів-розчарувань?

Мудрець-читач в рядки предмету

Свій занотує монолог…

Даремна справа - в суть сюжету

Лиш автор впише епілог.

01.08.2012р.