УКРАЇНСЬКИЙ ТРИЗУБ

У славнім місті Києві,

 На гордім шпилі, високо вгорі,

 Зустрів нас символ - тризуб український,

 Що сяяв ясним золотом мені.

 Це символ нашої свободи, волі,

 Який прийшов із глибини століть,

 Його забороняли українцям

 І мріяти про нього я не міг.

 За нашу волю гинули повстанці,

 Відважні люди молоді й старі,

 Вони вмирали у холодних шанцях,

 Щоб нам здобути право жити на землі.

 Хоч тризуб сяє, манить блиском очі,

 Та кровопивці смокчуть нашу кров.

 Із України вдень і серед ночі

 Втікають українці - з серця капле кров.

 А ми живемо вдома, як чужинці,

 За рідну мову мучить яничар

 І землю нашу гарбають чужинці,

 Городять поле, гори , море, лісу чар.

 Там не іди, туди ступить не можна,

 Там вулиця приватна, заповідник, гай,

 Там розкошує банда сита і вельможна,

 А ти за все плати, або вмирай.

 Отак живемо вдома, в Україні,

 На краще змін чекаєм - їх нема.

 Чи довго ще тривати цій руїні,

 Чи ціпів, вил і волі в нас уже нема?

 Прокиньмося брати, ми українці !

 І банду геть у пекло проженім,

 Очистімо всю землю українську,

 По-християнськи, люди, заживім !

 Зеновій Винничук