Я ЗА ПІГМЕЇВ, ВАШУ МАТЬ!

Кабмін  очолює  калмик,

   Єврей,  усю  освіту.

   Народ  усе  терпіти  звик,

   Та  стидно  перед  світом.

   Про  Україну,  її  люд,

   Ліванець  повідає,

   Живе  десяток  років  тут,

   А  мови  ще  не  знає.

   Варягів  повно,  та  вони,

   Державу  не  будують,

   А  гірше  тої  сарани,

   Посадами  кочують.

   Здається,  що  держава  є,

   Є  прапор,  гімн  лунає.

   Та  що  народу  це  дає,

   Коли  життя  немає.

   Тому  без  крику  і  образ,

   У  мене  є  ідея,

   На  кожне  міністерство  в  нас,

   Призначити  пігмея.

   Він  більше  шкоди  не  завдасть,

   Ніж  той,  що  вже  працює.

   Чужій  державі  нас  не  здасть,

   Такої  не  існує.

   Не  знає  мови,  то  пусте,

   З  цих  теж  не  кожен  знає.

   А  вкрасти  -  діло  не  просте,

   В  повязку  не  сховає.

   А  вже  дадуть  йому  хабар,

   Банан,  чи  банку  коли,

   Він  у  офшори  цей  товар,

   Не  зажене  ніколи.

   Отож  коли  вже  формувать,

   Еліту  клич  лунає,

   Я  за  пігмеїв,  вашу  мать,

   Якщо  своїх  немає!

 

   МИРОСЛАВ ВЕРЕСЮК