Василь Ковтун
Завмер Майдан,
Душа зомліла,
Гнітючий стан
Мордує тіло,
Народ замовк,
Лиш сльози й плач,
Людинововк
Судя-палач!
Застила в жилах
Гаряча кров,
Серця в могилах,
Сліди оков,
Ледь тліє сонце,
Потугам - край,
Тюрма-віконце,
Хоч помирай!
Брехні промова –
Чавун гидот,
Що кожне слово -
То черви в рот,
Ґвалтують люд
Безбожні стерви,
Скипає лють,
Терзають нерви…
Та не роздерти
Тим нервам душу,
І міг би вмерти,
Та жити мушу,
Бо так і згину
У тьмі безодні,
А треба ж сину
Сказать сьогодні,
Що я не здався,
Що я не вмер,
Що я поклявся
Жити тепер
З новою вірою
У нові дні,
З новою силою,
Повір мені!
Я проклинаю
Гнітючий стан,
Благословляю
Новий майдан!
І свіжі сили,
І стук сердець -
Не для могили,
Це не кінець!
І думка мріє,
І ціль ясна,
Хоч сонце тліє,
Та йде весна,
І змиє з мене
Чавун гидот
Вода свячена
І мій народ
Проснеться вмить
З байдужих снів,
Бо дзвін дзвенить
І чути спів,
Лунає голос
Землі Творця
Та спіє колос
В душі борця!
Вже не спасуться
Скажені стерви,
Бо розірвуться
З напруги нерви,
Злетить на волю
Правдива лють,
З біди і болю
Розсудить люд,
Засіє маком
В тюрму стежину
Хай добрим знаком
Це буде сину,
А також грішним
І всім святим,
Хто буде втішним
Кроком отим,
А також всім,
Хто після мене
Життя любитиме шалено!
17.01.2012р.
Немає коментарів:
Дописати коментар