Василь Ковтун
Моя матусю,
Кого ж ти породила?
Лиш подивлюся -
Одна ворожа сила.
Лиш гляну в очі -
Чужинці-чужина,
Слід потолочі
Та прірва, що без дна.
Лиш стану поряд -
Смердить зловіще зло,
І горя море,
І смертю дме в чоло.
Як же змогла
Зносити байстрюків,
Що мов зола
Коптять з пітьми віків.
Чому ж не вдіяла
Гріху тяжкого спроби,
Аби розвіяло
Те сім’я із утроби.
Кого ж ти рідненька
Ввела у Божий храм?...
Сама ж бо - бідненька,
Та горе й лихо нам.
Моя матусю,
Кого ж ти породила?...
Тепер молюся,
Щоб щезла вража сила.
Молюсь за тебе -
Винну без вини,
Аби по волі неба
Прийшли нові сини
23.01.2012р.
Немає коментарів:
Дописати коментар