Василь Ковтун
Немов в каструлі закипає суп,
Так закипає зморена громада,
Вже бовтнули у воду зерна круп,
Вже розварилась безпорадна влада.
За межі рвуться з пекла
бульбашки́,
Пора до баняка вже дати курку,
Хриплять голодні в череві кишки́,
На інквізицію гукає повар урку.
Вже руки мацають загострені ножі,
У кип’яток летить із сіллю
перець,
З вогнем загрались бовдурі-мужі,
Вилазять очі з-за запотілих
скелець.
Варити суп – робота не проста,
Підвладна лиш старанній
господині,
Ховайте неуки від кухарів хвоста,
Ховайте рила знахабнілі свині.
Тут не до страви ваш смердючий
пуп,
Бо не баланду тут готують для
народу,
Вам лиш здається, що люд чекає
суп,
Насправді ж тут оспівують
свободу.
30.10.2012р.
Немає коментарів:
Дописати коментар