Роки
минули і століття,
Так
невблаганно сплинув час,
Ми
пережили лихоліття,
Які
Господь для нас припас.
На
серці залишились рани,
Які і
досі ще болять,
Вони
неначе телеграми,
Про
себе прагнуть нагадать.
Роки
минули і століття,
Усе у
пам'яті живе,
Душа
шматоване лахміття,
Ледь,
ледь існує і іде...
07.11.12 Ілля Манченко
Немає коментарів:
Дописати коментар