Життя
людини – ланцюжок дрібниць.
Одна,
друга, за ними знов дрібниці Буденність справ,
буденність рук і лиць,
І дні летять, немов у вирій птиці,
З якого
не буває вороття...
( М. Пономаренко)
– До вас там прийшли двоє чоловіків, – сказала
мені моя колега по роботі.
На
порозі я побачила двоє незнайомців .
– Так ви і є та сама Тетяна Альбертівна?, –
звернувся до мене один із них . – Мене звати Микола Федорович. А це – відомий
поет, письменник Георгій Люлько.
Так
почалось моє знайомство з Миколою
Федоровичем Пономаренком. Потім Микола Федорович розповів, що очолює місцеву організацію
«Просвіта».
Детальніше
на LELEKA NEWS
Немає коментарів:
Дописати коментар