СПАЛАХ.

Василь Ковтун

Вони приходять як всі діти -

З утроба ніжних матерів,

Щоб ще в дитинстві посивіти,

Щоб бути ворогом царів.

Вони приходить з волі Бога

Як посланці́ в тривожний час,

Щоб простелилася дорога,

Котра по колу водить нас.

Вони приходять нам світити

Яскравим полум’ям свічі,

Щоб по стежині тій ходити,

Не збившись з напрямку вночі.

Вони приходять в тьмі горіти

Вогнем розжарених сердець,

Щоб нас теплом своїм зігріти,

Себе спаливши нанівець.

Вони приходять з волі Бога,

Від неї ж линуть у політ,

Щоб та свята пересторога

Нам відкривала сутність літ .

Вони приходять як всі діти,

І мить життя дає їм шанс,

Щоб спалахнути і згоріти,

Допоки мчить їх диліжанс.

06.01.2012р.