Як незнана раніше надія,
Залетіла до мене любов,
Душу зранила, серце зігріла,
Закипала в артеріях кров.
Не жалкую я все ж і волію,
Щоб у світі всіх націй і мов
Всі зустріли і вірно любили,
Без вагання і зайвих розмов!
Хай покине солодша вас мрія,
Снів нічних незамінний герой,
Що змогли ви, звичайно, зробили,
Відпустіть – і зустрінете знов.
Кожен з нас покохати зуміє,
Треба лиш запалити вогонь,
Ми відважно долоні розкрили,
Щоб зловити когось у полон.
ЛЮБОВ МАСЛОВСЬКА
Немає коментарів:
Дописати коментар